У період із січня по липень 2024 року автівки швидкої медичної допомоги БО “Лікарі без кордонів” доправили до медичних закладів України на подальше лікування понад вісім тисяч пацієнтів із лікарень поблизу лінії фронту на Донеччині. Це на 30% більше, ніж за останні шість місяців 2023 року.
Про це Суспільне Донбас розповів менеджер команд невідкладної допомоги “Лікарів без кордонів” Олександр Макаревич.
“Наприкінці серпня був важкий випадок, коли ми стабілізували маму з дитиною в Мирнограді — після обстрілу вони були в критичному стані. Цей випадок мені врізався в пам’ять. У дитинки була закрита черепно-мозкова травма, поранення ключиці та травматичне ураження передпліччя, з опіками близько 40% по тілу. У матері струс мозку та контузія”, — розказав менеджер.
Наразі дитина вже йде на реабілітацію, додає він.
Понад 60% випадків — це опіки, поранення та інші травми, пов’язані з війною. Олександр Глядєлов, “Лікарі без кордонів” (MSF) Понад 60% випадків, з якими “Лікарі без кордонів” стикаються під час транспортування пацієнтів у швидких, — це опіки та інші травми, пов’язані з війною, зазначає Олександр. Щоб підтримувати пацієнтів та їхніх близьких дорогою до лікарень, команди проходять навчання з психологічної допомоги, розповідає Макаревич:
“Ми ніколи не відмовляємо родичам у супроводі. Якщо потрібно, надаємо додаткову автівку, щоб вони були поряд. Найчастіше це інша область. Розуміємо, що вдома “стіни лікують”, а в іншому місці — рідні та друзі”.
За понад два роки інтенсивної роботи, зокрема з важкими пораненими, відбувається певна “професійна деформація”, розповідає лікар.
“Може здатися, що нам байдуже на пацієнта — це насправді не так, весь медичний персонал переживає за кожну людину, але їх дуже багато. Ми бачимо зруйновані долі, зруйновані життя, на фоні основного такого удару — поранення. Чи черствіємо ми? Напевно, це також захисна реакція”, — ділиться своїми відчуттями Олександр Макаревич.
Він зауважує, що в екстреній медицині є таке поняття “золотої години” — час для порятунку людини. Для її дотримання команди “Лікарів без кордонів” тісно співпрацюють з медиками тих, лікарень, куди вони транспортують поранених, розповідає менеджер команд невідкладної допомоги організації.
“Ми попереджаємо, що до них їде пацієнт з таким-то анамнезом, з таким-то діагнозом, і стан пацієнта наразі ось такий, тобто важкий або неважкий. Для того, щоб лікарня підготувалася до конкретного пацієнта. За 2-3 дні — стільки потрібно для стабілізації, передзвонюємо та питаємо про його стан”, — розказав медик.
Найменшому пацієнту — 6 годин, найстаршому — 102 роки
Як розповідає Олександр, в одній бригаді швидкої допомоги працює троє людей: лікар невідкладної допомоги, анестезист або фельдшер та водій. Найменшому пацієнту команди “Лікарів без кордонів” на Донеччині було лише 6 годин, згадує менеджер, найстаршому — 102 роки.
“Такий досвід у нас був — 6 годин дитинці. Це був недалекий маршрут — з Селидового, коли там ще працював пологовий, у Покровську лікарню. Транспортували немовля з киснем, з неонатологом. Найстаріший пацієнт — маломобільний переселенець з Торецька із загостренням хронічних захворювань. Транспортували його з шелтера у Дружківці до іншого медичного закладу для реабілітації та паліативної допомоги на Полтавщину. З малям наразі все добре, а от про долю дідуся не знаю”, — розповідає Олександр Макаревич.
“Лікарі без кордонів” мають 17 карет швидкої допомоги. П’ять з них оснащені медичною апаратурою інтенсивної терапії. Ще три автомобілі, здатні перевозити кількох пацієнтів одночасно, йдеться на сторінці в Facebook благодійної організації.
“Машини обладнані усім, що необхідно для екстреної допомоги: апарат штучної вентиляції легень, кардіомонітори, газоаналізатори, портативний УЗД-контроль, розхідники, холодильники для зберігання препаратів. Це все дозволяє лікарю зорієнтуватися на місці чи в дорозі для стабілізації стану пацієнта”, — зазначає менеджер команд невідкладної допомоги “Лікарів без кордонів” Олександр Макаревич.
За серпень лише з Покровська Донецької області “Лікарі без кордонів” здійснили 320 евакуацій швидкими. Для людей, які евакуюються потягом, медики організовують супровід на станціях.