Список книг на Гелловін

Гелловін почали святкувати у Великобританії, США, Канаді та Ірландії, поступово традиція перейшла в інші країни. Поширенню свята на всіх континентах сприяли відділи маркетингу торгових закладів. Посилили любов до нього розвиток поява великої кількості книг жахів для дорослих та вихід Поттеріани для дітей та підлітків. За кожним костюмом на Гелловін стоїть історія або легенда, відображена в художній літературі чи кіно. Свято має свою міфологію й підґрунтя.

Легенди про Гелловін

Прообразом сучасного Гелловіна був кельтський Самайн (ірл. Samhain). Кельти асоціювали Самайн зі смертю, пекельними істотами й потойбічними явищами. Спочатку Самайн стали відзначати в Ірландії та Британії, потім в колоніях. У XIX-XX століттях про язичницькі джерела згадують все менше, а прогресивне людство отримує Хелловін, який традиційно вважається Днем усіх святих. За стародавніми повір’ями 31 жовтня вся нечисть, що живе у потойбічному світі, виходить до людей. Щоб потойбічні істоти не втрапили до хати, господарі виставляли для них ласощі, нехай забирають і йдуть геть.

У підсвіченого гарбуза своя окрема історія. Ірландські легенди розповідають про Джека, який був таким скупим, що коли випивав з Дияволом, то щоб не платити, умовив Нечистого перетворитися на монету, яку поклав в кишеню з хрестиком. Хрестик не давав Дияволу повернути собі подобу, а хитрий Джек диктував свої умови. Коли Джек помер, його не пустили до Раю за те, що мав справу з нечистим, а Диявол дав йому жаринку пекельного вогню й вигнав з пекла, бо він його дуже роздратував. Так і поневіряється душа Джека з жаринкою між світами. Щоб вогонь не згас, Джек поклав її в ріпу, яка в легендах трансформувалася в гарбуз. Пройшли роки, ліхтар став символом Геловіну. Крім ліхтарика, для створення моторошної атмосфери потрібні книги відповідного жанру. Вибрати страшні історії, написані майстрами горору, можна в інтернет-магазині Book Chef.

Що почитати страшного?

Почніть з 19 ст., щоб пройти розвиток горору від початку до наших днів. Однією з перших страшних книг став готичний роман М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». Авторка пережила смерть двох дітей і коханого чоловіка, тому досить моторошно розповідає про те, як герой перетворив неживу матерію в живу. Віктор Франкенштейн – творець монстра, який знищив всіх його близьких і самого довів до смерті. Творець жахливої істоти ризикнув приміряти на себе роль Бога, все закінчилося не дуже добре.

Ще одна історія «Кладовище домашніх тварин» С. Кінг. Поразка героя при спробі перемогти смерть. А як же не згадати майстра горору, що створив власну демонологію? Г. Ф. Лавкрафт ввів в літературу монстрів, старіших за людство, Наймоторошніша книга «Поклик Ктулху» розповідає про страшне чудовисько Ктулху – втілення стародавніх таємниць і жахіть.

Свято не відбудеться, якщо ми не згадаємо вампірів. Б. Стокер в книзі «Дракула» почав розповідати про вампірів, відкрив людству інший світ, наповнений темними бажаннями та таємницями крові. Про істот, що п’ють кров, пишуть десятки книг, знімають фільми й серіали, а людство шалено споживає інформацію й просить ще.

Нові інтерпретації кровопивць спрагліїв, вознесених, атлантійців можна знайти в мегапопулярній трилогії фентезі Д. Арментраут «Кров і попіл».

Українська сучасна література теж представлена на ярмарку жахів: книга І. Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма» вразить читачів важким моторошним сюжетом.